пʼятниця, 23 квітня 2021 р.
пʼятниця, 16 квітня 2021 р.
16. 04. 2021р.
Всесвітня історія 10 клас.
Тема: Початок Другої світової війни.
Перегляд відео:https://www.youtube.com/watch?v=1hOimtRq89U
1. Друга світова війна тягнулась з 01.09.1939 по 02.09.1945.
Її періодизація:-1 вересня 1939р. - 22 червня 1941р. початковий етап.
-22 червня 1941р. - листопад 1942р. розширена агресія.
- листопад 1942р. - 6 червня 1944р. перелом в ході війни.
- 6 червня 1944р. - 8 травня 1945р. розгром нацизму і фашизму в Європі.
- 8 травня 1945р. - 2 вересня 1945р. розгром Японії. Завершення війни.
2. Воєнні дії на першому етапі ( театром воєнних дій стала Європа з
країнами-загарбниками Німеччиною та СРСР, та Пн. Африка, де окупантом
стала Італія ).
Європа:
- розгром Польщі - вересень 1939р.
- радянсько-фінська війна - "Зимова війна"- 1939-1940р.
- радянська анексія Литви, Латвії, Естонії - серпень 1940р.
-приєднання до СРСР Пн. Буковини та Бессарабії - червень 1940р.
- окупація Німеччиною Данії, Норвегії - квітень 1940р.
- Голландії, Бельгії та Люксембурга - травень 1940р.
-падіння Франції - 22 червня 1940р.
-" Битва за Англію"- серпень 1940р.
- вторгнення в Грецію та Югославію - квітень 1941р.
Пн. Африка:
- англо - італійське протистояння.
Домашнє завдання: параграф 20.
16. 04. 2021р.
Всесвітня історія 11 клас.
Тема уроку: Агресія Росії проти України.
https://www.youtube.com/watch?v=nZ-sZ5xJ6YU перегляд відео.
Росія запланувала збройну агресію проти України заздалегідь. Перемога Революції Гідності стала лише зручним приводом
Спланована збройна агресія Росії проти України розпочалася 20 лютого 2014 року з військової операції Збройних Сил РФ із захоплення частини території України – Кримського півострова. Ця дата не заперечується навіть Міністерством оборони РФ, оскільки вказана на відомчій медалі «За повернення Криму». Між тим, лише наступного дня В. Янукович втік з Києва, а Постанова ВРУ «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України», яка стала приводом для звинувачень з боку РФ у нібито «антиконституційному заколоті в Україні», була прийнята лише 22 лютого 2014 року.
Російська агресія мала на меті знищення України як незалежної держави
Незаконна окупація АР Крим та м.Севастополь стала лише першим кроком РФ, спрямованим на підрив незалежності і суверенітету України. Керівництво Кремля завжди було твердо переконане, що без контролю над Україною Росія ніколи не стане державою-світовим лідером, а демократична і заможна Україна загрожуватиме збереженню нинішньої авторитарної влади в Росії. Саме тому наступним етапом російської агресії стала спроба дестабілізувати ситуацію у східних та південних регіонах України з метою утворення на цій території квазі-держави «Новоросія». Ці плани були оприлюднені російським президентом В. Путіним у ході телевізійної програми «Діалог з росіянами» на Першому каналі 17 квітня 2014 року. Повній реалізації цих планів вдалося перешкодити, але російські регулярні війська та керовані РФ НЗФ окупували окремі райони Донецької та Луганської областей України.
Збройна агресія – лише один з інструментів гібридної війни РФ проти України
Збройна агресія є лише одним з елементів гібридної війни Росії проти України. Іншими елементами стали:
- пропаганда, що базується на брехні та підміні понять;
- торговельно-економічний тиск;
- енергетична блокада;
- терор і залякування громадян України;
- кібер-атаки;
- категоричне заперечення самого факту війни попри наявність безлічі неспростовних доказів;
- використання у своїх інтересах проросійських сил та держав-сателітів;
- звинувачення іншої сторони у власних злочинах.
Мужність українського народу та солідарність міжнародного співтовариства з Україною стали на заваді реалізації агресивних планів Кремля
Активну фазу збройної агресії Росії проти України вдалося зупинити завдяки мужності українського народу, який став на захист своєї Батьківщини у складі Збройних Сил України, Національної гвардії України та інших оборонних та правоохоронних органів.
Важливим елементом протидії агресору стали спільні політико-дипломатичні зусилля міжнародного співтовариства. 27 березня 2014 року Генеральна асамблея ООН схвалила Резолюцію 68/262 «Територіальна цілісність України», в якій підтвердила міжнародно визнані кордони України та відсутність будь-яких правових підстав для зміни статусу АР Крим та м. Севастополя. Аналогічна позиція ГА ООН була підтверджена у Резолюції 71/205 «Ситуація з правами людини в АР Крим та місті Севастополь (Україна)», схваленій 19 грудня 2016 року. Окрім того, в Резолюції вперше в офіційних документах ООН Росія визнається державою-окупантом. Численні документи на підтримку територіальної цілісності України в рамках міжнародно-визнаних кордонів приймалися КМРЄ, ПАРЄ, ПА ОБСЄ тощо.
Найбільш ефективним інструментом тиску на державу-агресора стали політичні та економічні санкції країн Заходу. Вони дозволили пригальмувати російську агресію проти України, знизити ймовірність широкомасштабного вторгнення та примусили РФ сісти за стіл переговорів, зокрема в рамках Тристоронньої контактній групи (сторони конфлікту – Україна та РФ, а також ОБСЄ як посередник) та Нормандській четвірці (сторони конфлікту – Україна та РФ, посередники – Франція та ФРН). Рішення про послаблення або скасування санкцій дасть старт для нового витка російської збройної агресії.
Російська агресія призвела до жахливих гуманітарних наслідків
У результаті збройної агресії Росії проти України загинули близько 9940 осіб, близько 23455 було поранено (за даними ООН). Ці показники, зокрема, включають 298 пасажирів рейсу MH17, у тому числі 80 дітей, які стали жертвами терористичного акту 17 липня 2014 року, коли літак Малайзійських авіаліній був збитий російськими військовими із ЗРК «Бук», що був доправлений на окуповану територію Донбасу з території РФ.
Близько 1 млн. 584 тис. мешканців Криму та Донбасу були змушені покинути свої домівки як внутрішньо переміщені особи.
Станом на сьогодні окупованими залишаються: Автономна Республіка Крим (26 081 км²), м.Севастополь (864 км²), частина Донецької та Луганської областей (16799 км²) – всього 43744 км², що складає 7,2% території України.
На окупованих територіях панує страх та терор, окупаційна влада діє репресивними методами і залякуваннями, системно і масово порушує права людини і свободи. Критична ситуація у сфері прав людини в окупованому Криму була засуджена Резолюцією ГА ООН 71/205 «Ситуація з правами людини в АР Крим та місті Севастополь (Україна)» від 19 грудня 2016 року.
Економіка Донбасу повністю зруйнована. Устаткування багатьох колись потужних українських заводів вивезено на територію РФ. Ситуація з затопленими гірничо видобувними шахтами загрожує потужною екологічною катастрофою. Російська влада не допускає експертів для оцінки ситуації та її можливого виправлення.
На сході непідконтрольною Уряду України залишається ділянка українсько-російського державного кордону протяжністю 409,7 км.
Мінські домовленості регулярно порушуються Росією
Мінські домовленості (Протокол від 5 вересня 2014 року, Меморандум від 19 вересня 2014 року та Комплекс заходів від 12 лютого 2015 року) є основою політичного врегулювання конфлікту на Донбасі. Вони постійно порушуються Російською Федерацією. Підписання Тристоронньою контактною групою перших документів у вересні 2014 року відбулося відразу після прямого вторгнення підрозділів регулярної армії РФ на Донбас та жорстоких боїв біля Іловайська, що став місцем одного з найганебніших злочинів російської армії на Донбасі. Щонайменше 366 українських військовослужбовців були вбиті та 429 поранені під час виходу з міста по так званому «зеленому коридору» під гарантії командирів російських підрозділів.
Всупереч положенням Мінського Меморандуму російськими військами та підпорядкованими їм НЗФ було захоплено 8 ділянок території загальною площею 1696 км² в районах, які у відповідності до лінії, визначеної Меморандумом, повинні знаходитись на території, підконтрольній українському уряду.
Серед найбільш промовистих порушень Мінських домовленостей з боку РФ – наступ та захоплення російсько-терористичними силами міста Дебальцеве та навколишніх населених пунктів 16-18 лютого 2015 року, відразу після підписання Мінського комплексу заходів, який встановлював режим негайного та всеохоплюючого припинення вогню з 15 лютого 2015 року.
Розпочавши збройну агресію проти України, Росія порушила фундаментальні норми та принципи міжнародного права, низку двосторонніх та багатьох договорів та угод
Здійснивши збройну агресію проти України, Росія порушила фундаментальні принципи та норми міжнародного права, зокрема ті, що містяться у:
Заключному акті НБСЄ (Гельсінському Заключному акті) 1975 року;
Резолюції ГА ООН «Визначення агресії» 1974 року;
Декларації про неприпустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав 1981 року;
Росія також порушила низку двосторонніх та багатосторонніх договорів та угод, зокрема:
Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ 1997 року;
Окупація та подальша спроба анексії Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, а також протиправні дії РФ на Донбасі, цілковито підпадають під визначення агресії відповідно до пунктів а), b), c), d), e) і g) статті 3 додатка до резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Визначення агресії» (3314(XXIX)). Такі дії є важким злочином проти міжнародного миру, який тягне за собою міжнародно-правову відповідальність Російської Федерації як держави та міжнародну кримінальну відповідальність її вищого керівництва.
Росія регулярно направляє кадрових військових та зброю на Донбас через неконтрольовану ділянку українського-російського державного кордону
Через неконтрольовану ділянку українсько-російського державного кордону Росія продовжує постачання зброї, боєприпасів та пального на окуповану територію Донбасу для посилення підрозділів регулярних військ РФ та підтримуваних нею НЗФ.
Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ неодноразово інформувала про присутність на Донбасі озброєнь та військової техніки, що знаходиться лише на озброєнні армії РФ. Спостерігачі СММ зафіксували на Донбасі важку вогнеметну систему «Буратіно», комплекс радіоелектронного придушення Р-330 «Житель», безпілотники «Орлан-10», мобільні ЗРК «Град-П» тощо.
Через неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону з РФ на Донбас продовжують прибувати регулярні війська РФ та найманці. Російські найманці підпадають під кваліфікацію «іноземних бойовиків-терористів» відповідно до Резолюції РБ ООН 2178 (2014) від 24 вересня 2014 року. Вони складають значну частину рядового складу створених Росією на Донбасі 1 та 2 армійських корпусів (командний склад формується з кадрових офіцерів та генералів РФ). Чисельність регулярних російських військ на Донбасі коливається від 3,6 до 4,2 тис. військовослужбовців.
Всупереч Мінським домовленостям Росія та контрольовані нею НЗФ продовжують перешкоджати доступу СММ ОБСЄ до неконтрольованої ділянки кордону. Візити спостерігачів носять спорадичний та нетривалий характер у присутності членів НЗФ.
Росія єдина з держав-учасниць ОБСЄ блокує розширення мандату Спостережної місії ОБСЄ, яка працює нині на двох російських пунктах перетину кордону «Гуково» та «Донецьк», на всю ділянку російсько-українського державного кордону, прилеглу до неконтрольованої Урядом України території Донбасу.
Росія відмовляється виконувати своє зобов’язання згідно з пунктом 4 Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року щодо створення безпекових зон у прикордонних територіях України та РФ із забезпеченням постійного моніторингу та верифікації ОБСЄ на кордоні.
Порушення територіальної цілісності та недоторканності кордонів, погрози силою, втручання у внутрішні справи інших держав стали звичною практикою Росії
Агресивна політика Росії спрямована не лише проти України. Росія порушила територіальну цілісність Молдови та Грузії, заявляла про територіальні претензії та про готовність «захищати» російськомовне населення країн Балтії. Росія підтримує євроскептичні та радикальні рухи в Європі. Зафіксовані втручання російських спецслужб у виборчий процес у ході виборів Президента США у 2016 році, кібератаки РФ проти ОБСЄ, ФРН, Франції.
Жорстока воєнна кампанія Росії у Сирії спричинила потужну хвилю біженців до Європи. Існує багато досліджень про тісні зв’язки спецслужб РФ з терористичними організаціями ІДІЛ та Аль-Каїда.
Зупинити Російську агресію можна лише посиленням скоординованого тиску міжнародного співтовариства на РФ
Політичні та економічні санкції були введені у відповідь на російську агресію проти України, тому лише припинення збройної агресії Росії проти України та відновлення суверенітету й територіальної цілісності України може бути підставою для їхнього скасування. За інших обставин Росія продовжуватиме свою агресію, поширюючи її на інші держави регіону.
Домашнє завдання: параграф 21.
четвер, 8 квітня 2021 р.
08. 04. 2021р.
Історія України 10 клас.
Тематична.
1. У сучасних публікаціях є чимало тверджень про те, що колективізація в СРСР, зокрема в Україні, була не чим іншим, як "війною режиму проти селянства", "однією з найжахливіших подій в історії". Висловте своє ставлення щодо цих тверджень. Свою думку обгрунтуйте.
2. Прочитайте текст, дайте відповіді на запитання.
" 7 серпня 1932 р. був виданий закон, який в народі прозвали "законом от седьмого-восьмого",
або "законом о пяти колосках". За збір колосків застосовувався розстріл або позбавлення волі на термін не менше ніж 10 років з конфіскацією усього майна. За 5 місяців 1932 року було засуджено 55 тис. чоловік, у тому числі присудили до розстрілу 2 тис. чоловік. Серед засуджених було багато жінок."
Поясніть, чому видавались такі закони? Чим Ви можете пояснити наведений у тексті останній факт?
3. Життя 30-х років у Радянській Україні нерідко характеризують як "бенкет під час чуми". У чому, на вашу думку, полягає суть цієї характеристики? Наведіть конкретні приклади.
4. Сучасні історичні дослідження засвідчують, що перші п'ятирічні плани в СРСР не виконувались. За прямою вказівкою Й. Сталіна це приховувалось від народу з допомогою свідомого перекручення статистичної звітності.
У чому полягала головна причина невдач боротьби за виконання планів перших п'ятирічок?
понеділок, 5 квітня 2021 р.
05. 04. 2021р.
11 клас. Всесвітня історія.
Тема: Проблема міжнародного тероризму.
Міжнародний тероризм у сучасному світі.
На сучасному етапі людство зіткнулося з небезпекою міжнародного тероризму. Термін "міжнародний тероризм" використовується з 70-х рр. ХХ ст. У кодексі злочинів проти світу і безпеки людства ООН він визначається як "вчинення, організація, сприяння здійсненню чи фінансування заохочення агентами чи представниками однієї держави актів проти іншої держави".
Терористична діяльність у сучасних умовах характеризується такими ознаками:
- широким розмахом;
- відсутністю чітко виражених державних кордонів, наявністю зв’язку і взаємодії з міжнародними терористичними центрами та організаціями;
- жорстокою організаційною структурою, яка складається з керівної і оперативної ланок, підрозділів розвідки, контррозвідки;
- суворою конспірацією і ретельним вибором кадрів;
- якісним технічним оснащенням, яке конкурує, а то й перевищує оснащення урядових військ.
Міжнародний тероризм діє у "місці", не має чіткого вираження бойових порядків, не виявляє себе до самого моменту вчинення злочинних дій, використовує найбрутальніші і найнесподіваніші прийоми, активно і цілеспрямовано спекулює на низьких почуттях і вадах людей.
Міжнародний тероризм виявляється також у зростаючих претензіях, масштабності його цілей. Акція 11 вересня 2001 р. була декларативним викликом не тільки Сполученим Штатам, але й західному "золотому мільярду" в цілому, політиці глобалізації. Ця подія, а також наступні терористичні актив інших країнах призвели до певних наслідків: масової паніки, обмеження громадських прав і свобод, економічних потрясінь. Можна сказати, що міжнародний тероризм став однією з форм ведення війни.
Сучасний тероризм – це потужні структури з відповідним оснащенням. Приклади Афганістану, Таджикистану, Косово, Чечні показують, що сучасний тероризм здатен вести диверсійно-терористичну війну, брати участь у масштабних збройних конфліктах.
Найочевидніша ознака тероризму – насильство. Причому нерідко теракт здійснюється саме з метою продемонструвати максимум насильства, аби домогтися розголосу, уваги, резонансу в суспільстві.
Демонстративність – друга ознака тероризму. Та, мабуть, найбільшу тривогу викликає вік виконавців терактів.
Фанатичні підлітки, радикально налаштовані студенти, озлоблені молоді безробітні. 12 січня 1896 року банку у французькій кав’ярні підірвав 19-річний юнак. Вік бойовиків ІРА, які організували жорстокий напад на поліцейську дільницю в Ольстері був від 19 до 25 років. Гарматним м’ясом ЕТА стали молоді хлопці з Баскської націоналістичної партії "Талібан" - афганські юнаки. "Революційного руху імені Тупак Амар" - перуанські підлітки і студенти. Американські "Везермени", які оголосили війну нормам моралі, зокрема в системі освіти, - це група радикально налаштованих студентів із заможних родин, які закликали під свої знамена молодь із гетто.
У виникненні і поширенні тероризму та екстремізму певну роль відіграють державно-політичні і геополітичні фактори.
Існуючі протиріччя й конфлікти між деякими державами, країнами сприяють підвищенню інтересу держав до використання тероризму й екстремізму з метою ослаблення протиборчої сторони. Варто визнати, що сучасна анти терористична боротьба до деякої міри не враховує причинно-наслідковий зв’язок між тими чи іншими подіями. Багато в чому це пов’язане з політичним фактором у міжнародному тероризмі.
З урахуванням того, що кожна країна, провадячи свою зовнішню політику, переслідує свою певну мету, будь-яка акція міжнародних терористичних структур може водночас завдати шкоди одним і певним чином зіграти на користь інтересів інших держав. Це основне джерело так званих подвійних стандартів при оцінці терористичних загроз дозволяє тероризму поширюватися, еволюціонувати, прикриватися політичною, релігійною та національно-визвольною риторикою.
У зв’язку з прийняттям країнами додаткових заходів безпеки міжнародний тероризм може зосередити свою діяльність на нових цілях – нафтопроводах, системах енергопостачання, водних комунікаціях та інших важливих об’єктах стратегічного характеру.
Тероризм, що спирався на обмежені ресурси і був спрямований проти переважаючих за потужністю держав, радикально змінюється. Характерним для нього є абсолютне нехтування життям тисяч людей. Фактично вже створено індустрію міжнародного тероризму з величезними інформаційними, фінансовими, технологічними та іншими можливостями.
Велику роль у поширенні тероризму відіграє релігія. Це особливо актуально у зв’язку з тим, що міжнародні терористичні організації у своїх підривах та протиправних діяннях прикриваються релігійною атрибутикою і ідеологією.
Тенденція зростання і поширення тероризму зумовлюється наявністю низки міждержавних і внутрішніх конфліктних факторів політичного, соціально-економічного, територіального, історичного, національного, релігійного й іншого характеру.
Тепер дуже поширена практика взаємодії терористичних організацій у рамках окремих країн, регіонів, а також світу в цілому, що значно підвищує загальний потенціал терористичних загроз для міжнародної безпеки. З кожним роком тероризм набуває усе більш високоорганізованого характеру. Вже сьогодні тероризм – об’єктивне, реальне, системне явище сучасного світу, серйозна професійна діяльність та потужний бізнес.
Більшість рядових членів терористичних організацій – молодь. Чому так? У цей період формується особистість людини. Психіка гнучка й уразлива. Несправедливість навколишнього світу ятрить душу.
До речі у прокламаціях найрізноманітніших екстремістів постійно лунають нарікання на несправедливість. Хоча нерідко засновники терористичних організацій – люди досить багаті. Ось так і утворюється вибухонебезпечна суміш – гроші лукавого дядечка та юнацьке бажання побудувати справедливий світ. Людина, яка має сім’ю, пристойний заробіток, робіть успішну кар’єру, - реалізувала себе і цим задоволена, навряд чи ризикуватиме, вплутуючись у якісь сумнівні авантюри. А ось молода особа, якій нічого втрачати, цілком здатна на безумства.
Реальна загроза поширення тероризму в центральноазіатських країнах значною мірою зумовлена наявністю в ряді міжнародних терористичних структур екстремістських етнічних угрупувань, співвітчизники яких проживають на території цих країн. Вказаний регіон також розглядається як транзитний коридор для нелегальної міжнародної переправляння й укриття бойовиків, канал перекидання зброї, наркотиків з Афганістану в країни СНД, Європу і США.
Особливу небезпеку становить високий рівень нелегальної міграції насамперед з тих країн, де діють терористичні організації. Небезпечний потенціал несуть у собі намагання висвітлювати терористичну проблематику без глибокого проникнення у тему і розмінні її природи. Саме через це в публічному просторі з’являються небезпечні гасла, зокрема щодо зв’язку тероризму з певною релігією або національністю, висуваються пропозиції боротьби з тероризмом, які в основному базуються на насильницьких стереотипах.
Вибір терористичних об’єктів та жертв для реалізації своїх страхітливих задумів уже не окреслений якоюсь державою, політичною, національною чи релігійною приналежністю. Нині не можна бути впевненим, що система безпеки будь-якої країни не піддасться випробуванням терористичних атак. Останні події у світі демонструють трагічну реальність таких атак, все збільшується їх наближеність до кордонів України. Зазначені та інші обставини набувають особливої ваги враховуючи те, що Україна сьогодні є активною учасницею анти-терористичної коаліції. Вона входить до анти-терористичного комітету регіональних формувань, в тому числі й Анти-терористичного центру СНД.
Проблема боротьби з тероризмом – багаторівнева, але її розв’язання треба шукати у багатосторонньому партнерстві з державними структурами. Незважаючи на всі міждержавні зусилля, тероризм не тільки не послаблює своїх позицій, а навпаки розширює вплив. Терористи, складаючи план операцій, передбачають навіть висвітлення її в засобах масової інформації.
Серед терористичних організацій світу найвідоміші:
- "Аль-Каіда" (Міжнародний ісламський фронт джихаду проти іудеїв і християн" або "Ісламська армія звільнення мусульманських святинь"). Створив її 1988 р. Усама бен Ладен. Мета угрупування – створення мусульманської держави в цілому світі." Налічує кілька тисяч бойовиків, підтримує зв’язки з іншими екстремістськими угрупуваннями. Штаб – квартира в Афганістані.
- "Хезбулах (Партія Аллаха", або організація ісламського правосуддя", "Послідовники пророка Мухаммеда". (Створена у Лівані 1982 р. Це радикальне угрупування налічує близько 3 тисяч членів. Має підтримку Ірану і Сирії. Її осередки створено у багатьох країнах.
- "Об’єднані акти самооборони Колумбії" - Ультраправа воєнізована організація, що налічує 8 тис. членів. Мета – боротися з "лівими повстанцями". Організація фінансує свою діяльністю великою мірою за рахунок контрабанди наркотиків.
- Японська релігійна секта "АУМ Сінріке" (нині "Альф"). Створив її 1987 р. Секо Асахара 20 березня 1995 р. секта організувала газову атаку в токійському метро внаслідок якої загинуло 12 чоловік.
- "Вітчизна басків і свобода" (ЕГА). Заснована 1959 р. на початковому етапі ідеологія угрупування базувалась на марксизмі: ЕГА діє в Іспанії і на Пд. Зх. Франції. Налічує кількасот членів, має суспільну підтримку в країні Басків.
https://www.youtube.com/watch?v=dGT6XcxbJpw Перегляд відео.
05. 04. 2021р.
Всесвітня історія 10 клас.
Тема: Світ на порозі війни.
1. Насильницьке приєднання Австрії до Німеччини.
(13 березня 1938р. -аншлюс Австрії).
https://www.youtube.com/watch?v=EnPu83lNZy8
2. Загарбання Гітлером Чехословаччини.
(29-30 вересня 1938р. - Мюнхенський пакт).
3. "Польське питання".
Підписатися на:
Дописи (Atom)